Стиль життя як тло, на якому працює лікування
Дослідження показують, що сон, фізична активність, харчування, управління стресом і вживання психоактивних речовин істотно впливають на інтенсивність депресивних і тривожних симптомів та рівень стресу. Стиль життя створює для нервової системи «тло», на якому діють фармакотерапія і психотерапія — може їх підтримувати або заважати стабілізації.
Наприклад, порушення добового ритму і сну повʼязані з гіршим прогнозом при депресії, вищим ризиком рецидиву та нижчим відсотком ремісій. Подібно, низький рівень фізичної активності і несприятливі харчові звички повʼязані з більшою інтенсивністю симптомів і меншою стійкістю до стресу.
Психічна стабілізація і рецидиґи — чому симптоми «повертаються»?
У літературі про рецидиви при психічних розладах підкреслюють важливість не лише фармакологічного лікування і психотерапії, а й факторів навколишнього середовища та стилю життя. Рецидиви можуть бути повʼязані зокрема з: хронічним стресом, відсутністю регулярної структури дня, недосипом, браком руху, вживанням психоактивних речовин.
Зазначають, що одужання і психічна стабілізація — це багатовимірний процес, який включає як клінічні симптоми, так і якість функціонування, стосунки, роботу чи відчуття сенсу. Без змін у повсякденних звичках мозок і тіло залишаються під впливом тих самих факторів, які раніше сприяли загостренню симптомів.
Звички та одужання — які області найчастіше аналізують?
Огляди та рекомендації виділяють кілька ключових компонентів способу життя, що повʼязані з перебігом психічних розладів:
фізична активність — регулярний рух повʼязаний зі зниженням симптомів депресії, тривоги і стресу;
харчування — спосіб харчування повʼязаний з інтенсивністю симптомів, і зміни в дієті можуть впливати на самопочуття;
сон і добовий ритм — якість і регулярність сну корелюють з ризиком рецидиву і перебігом лікування;
управління стресом і практики усвідомленості — релаксаційні техніки і майндфулнес розглядають як елементи профілактики рецидивів;
соціальні стосунки і підтримка — мережа підтримки повʼязана з кращим функціонуванням і меншим ризиком рецидиву;
уникнення речовин — алкоголь і інші речовини називають важливими факторами ризику для розладів настрою і рецидивів.
В інтегративних і холістичних підходах ці сфери розглядають як потенційні цілі втручання — поряд із фармакотерапією і психотерапією, а не замість них.
Психічне здоровʼя і стиль життя — холістична перспектива
У напрямі холістична психіатрія підкреслюють, що зміна стилю життя може стати одним із елементів стратегії стабілізації психічного здоровʼя — поряд із ліками, терапією та роботою з переконаннями. Йдеться не про «ідеальне життя», а про поступове впровадження змін, реалістичних для конкретної людини і її контексту.
У моделях опіки, які включають психіатра, психотерапевта й освіту щодо здоровʼя, наголошують на індивідуальному підборі рекомендацій — з урахуванням можливостей пацієнта, соматичної супутньої патології й актуальної життєвої ситуації. Інформація щодо стилю життя в такому випадку має доповнювальний характер і є частиною ширшого плану, а не самостійним «рецептом» на психічне здоровʼя.
Під час консультацій — як стаціонарних, так і у форматі онлайн‑консультації психіатра, телепоради чи e‑візиту — питання сну, активності, харчування, стресу і стосунків можуть бути темою розмови. Холістична психіатрія стаціонарно і онлайн наголошує на регуляції нервової системи і цілісному погляді на здоровʼя пацієнта.
Вибрані джерела
RACGP, Lifestyle interventions for mental health, Australian Journal of General Practice.
American Psychiatric Association, Lifestyle to Support Mental Health, psychiatry.org.
Xiang M. et al., Serial mediation effect of physical activity and sleep quality between dietary behaviour and depression symptoms, International Journal of Preventive Medicine.
Systematic review and meta-analysis: The Effect of Lifestyle Interventions on Anxiety, Depression and Stress, (96 RCTs), Nutrients.
HEPAS: Healthy Eating, Physical Activity, and Sleep Hygiene in prevention and management of neuropsychiatric disorders, Frontiers in Psychiatry.
Інформація в цій статті має загальний освітній характер.
Вона не є медичною порадою або індивідуальною діагностичною чи терапевтичною рекомендацією.
Рішення про початок, продовження або зміну лікування, у тому числі про корекцію доз антидепресантів, повинні прийматися лише після консультації з лікарем з урахуванням повної клінічної картини пацієнта.
